Велика посуха...так хочеться пити!
О, Боже, дай краплі живої води.
"Вони приходИли! Ти жаждав їх пити?
Чому не зумів їх в собі зберегти?"
"Так хочеться пити! Водиці, водиці!.." -
Пустеля, мовчання і вітер сухий...
Не видно чомусь й однієї криниці,
Лиш сонце палюче і клімат жаркий.
Зриваються часом ліхії бурани,
Пустельника хочуть геть збити із ніг.
А він, той, що має сердечнії рани,
Все згадує Бога, що ранше поміг.
Він десь не встояв, не зумів пильнувати,
А може зневірився, духом знеміг?
Чом зразу не прагнув від сну уставати,
Чом зразу не кликав!? Христос би поміг.
"Водиці, водиці..." Ісусе, помилуй,
Помилуй, пробач, Милосердний спаси.
Цілющих джерел, добрий Боже, не стримуй,
Для церкви моєї їх знов відчини.
В ній я так бажаю скріплятися духом,
Так хочу співати з надхненням пісні.
Та поки що чую: "Водиці, водиці..."
О, Господи, зглянься, помилуй, прости.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Хай з цілющих джерел Божої живої води прольются нині потоки на весь Божий народ по всій землі! Дякую за вірш, Лілія! Благословінь Вам! Комментарий автора: Спасибі.
Лидия
2023-07-10 15:15:05
Бог дає Свою водицю! Хто прагне, хай іде та п'є! Благословіння!
Фиолетовый дождь . - Николай Зимин Что это ? Явь или лишь сон ?
Весны лишь чудное мгновенье ,
Когда земли природный зов
В душе рождает вновь влеченье ...
Когда взволнована она ,
Душа. Весна опять вернулась !
Увидев снова небеса ,
Она , родная , встрепенулась .
Как , право , чудно это все :
Весной природы пробужденье ,
Где фиолетовым дождем
И небом пахнет вдохновенье.
