2М 20:12: "Шануй свого батька та матір свою,
щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь,
Бог твій, дає тобі!"
Сьогодні низько я вклонюся, до землі!
І хочу мамі: Щиро дякую!- сказати...
Ми у них діти, чи дорослі, чи малі-
І будуть мами нас завжди благословляти!!!
На її руки я з любов'ю подивлюсь
Вони трудилися щоб нас, дітей, зростити
Не приховаю сліз, за неї помолюсь-
Щоб дав Бог сили мамі ще на світі жити!
І приголубить, знову, та рука мене
Що у дитинстві не втомлялась пеленати
Ось та рука мене у перший клас веде-
І научає Біблію читати...
Пройшли роки... Посивіли виски
І мами руки уже внуків сповивають...
Гортають знову Біблії листки-
Вже внуків віри і любові научають...
Ще час минув... І мами вже нема...
Є сльози радості... Скорботи... Сльози втіхи...
Без неньки рідної і літо, як зима...
Навіть заплакали, кришталем вкриті стріхи...
Хай Господь рясно наших мам благословить
Матусям і бабусям зичу щастя!
Нехай Господь, ще Ваші дні продлить
І береже від горя і нещастя..
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 4503 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Лето, и солнца улыбка - в зените - Людмила Солма "В память прошлых лет и в знак грядущей встречи" - из эпитафии нашим дорогим родителям и бабушке с дедушкой от благодарно-любящих детей и внуков.
Поэзия : Родина моя белая , как я... - Николай Зимин Пишу о своей Родине - Донбассе,где сейчас труднейшее положение.Мой город умирает в прямом смысле слова. Люди выживают в невероятно трудных условиях. Холод,дороговизна страшная.Безразличие власть имущих к проблемам Донецкого региона привело к полному физическому и духовному обнищанию.Не мог остаться равнодушным.Отзвуком этому - это стихотворение.Очень люблю свой край и молюсь за его новое экономическое, духовное процветание.
Родина моя , белая , как я ,
Видеть больно белую мне грусть.
Белою горячой белого стиха
За тебя , родная , заступлюсь.
Поэзия : Ідуть батьки молитись за дітей - Надежда Горбатюк Йдучи на ранкове молитовне зібрання, бачила , як попереду біг брат , вже досить в літах,з поганим зором ...Він так поспішав...В мене защеміло сердце і прийшли рядки вірша.
